Соционика

Якщо “діловий день” Джека не заповнений достатньою кількістю скільки-небудь серйозних справ, це вірна ознака того, що він переживає важкі часи. (Джек ненавидить неробство, але непродуктивну витрату часу і сил він ненавидить ще більше.)

Джека дратує будь-який непередбачений, витрата часу.

Його дратує повільність у всіх її проявах, наприклад, коли хтось поволі розмовляє. Більше всього Джека дратує, коли перед ним хтось поволі йде або поволі їде. Транспортні пробки для нього найжахливіші тортури.

Джек терпіти не може чекати. (Хоча нерідко примушує чекати інших.) Для нього немає нічого дурнішого, ніж стояти на зупинці в очікуванні транспорту. Тому Джеки по можливості прагнуть мати свій транспортний засіб, навіть якщо це який-небудь убогонький велосипед. За відсутністю особистого транспорту вважають за краще ходити пішки.

Джеки обожнюють швидку їзду. І з цим боротися марно. Всупереч своїй практичності, вони готові заплатити какой-угодно штраф, але не відмовлять собі в цьому задоволенні.

Джек любить швидкі темпи роботи, взагалі любить все робити швидко, бажано за один присід. Вважає за краще, щоб процес підготовки до роботи був мінімальним за часом - інакше вже не хочеться робити саму роботу. Джек любить зробити всю роботу швидко і добре, а потім із задоволенням відпочити в приємній компанії.

Не любить ходити по магазинах і робити покупки, оскільки не любить стояти в чергах, і, крім того, йому важко оцінювати якість речей. Ходити по інстанціях, сидіти в чергах терпіти не може. (З тієї ж причини не любить ходити по лікарях.)

Джека дратує необхідність відволікатися від роботи для пояснень, які він вже багато раз давав; дратує, коли на нього перекладають чужу роботу і цим ламають його плани. (Джеку взагалі не подобається, коли хтось ламає його плани - інша справа, коли він сам в них що-небудь міняє.)



ЛІЕ - "Джек" - Логико-інтуїтивний Екстраверт Джек →

Якщо у романтичної панночки, охочої за го рахунок облагодіяти цілий світ з’являться ще сміливіші бажання, він над ними посміється (або усмішки не стримає), ніж дуже цю панночку образить. Вона-то чекала побачити в нім “острівець щастя нинішнього дня” з подарунками на сьогоднішній вечір (все той же “мішок” Санта - Клауса), а “подарунками” вона в першу чергу повинна поділитися з іншими.
Потім, щоб і вони поділилися з нею своїм майбутнім святом. А точніше - святами, тому, що з таких дрібних радощів можна по шматочках по камінчиках прокласти собі дорогу до світлого майбутнього на все життя, що залишилося. (Активація по збірній сенсоріке відчуттів (+б.с.6), такій, що “запускає” ініціативну, творчу інтуїцію можливостей ЕІЇ).

7. ІЛЮЗОРНА НАДМІРНІСТЬ ЕТІКО- ІНТУЇТИВНОЇ ПРОГРАМИ ДОСТОЄВСЬКОГО

Інтуїтивно - возможностноє “творчість” (-ч.и.2) Достоєвського працюючи на реалізацію етичних цілей: хай в житті буде більше свята, радощів і веселості для всіх, тоді всі зможуть вирішити свої насущні проблеми за допомогою тих, що оточують, тому що в свята всі стають особливо щедрі і добрі, охоче допомагають один одному, сміливо і рішуче, без всяких предвзятостей і упереджень Тому створювати обстановку свята для всіх дуже зручно і вигідно: сьогодні ти для кого- те влаштовуєш свято, завтра його влаштовують для тебе.
Виходить таке стихійне приємне (точніше, - стихійний сприятливий розподіл ЕКО-РЕСУРСОВ і матеріальних благ тебе.)

Важко знайти людину, яка б з цим не погодилася. Але Робеспьер виявляється якраз тим, хто з цим не погоджується: стихійний розподіл і перерозподіл матеріальних засобів “під шумок”, “під настрій″, “під стан” “сп’яніння святом” буде несправедливим по відношенню до тих, чиєю веселістю і станом сп’яніння скористалися.

ЛІІ - "Робесп'єр" - Ділові відносини ЛІЇ - ЕІЇ →

Екологічна ніша квестіма, організована в альтернативному “підмісячному світі” вимагає і інших (альтернативних) годин творчої роботи. Виручає “залишкова” (альтернативна) інтуїція часу (-б.и.).
Щоб що “оре вдень в полі “жайворонок” - деклатім” не прийшов його (і його музу) контролювати і дорікати в дармоїдстві, зручніше влаштовуватися на необтяжливу, нічну роботу, а вдень з повним правом відпочивати і набиратися сил, ігноруючи контроль “жайворонків″, що вимагають, щоб їм відзвітували “про виконану роботу” і “приділили увагу”.
З “контролерами” -”жаворонками” у квестімов розмова коротка: “Ти звідки прийшла? З поля? Ну ось, туди і йди! І, або приймай мене таким, якою я є, або розлучимося по - хорошому!”

Якщо доведеться вибирати між дуалом і музою, квестім вибере музу. І поміняє дуала на сто дуалов і недуалов, якщо той спробує перегородити йому дорогу до творчості.

“Але тебе ж ніхто не читає! Для кого ти пишеш?” - питає нетямущий “жайворонок”.

- Для себе пишу! Для душі! Зрозуміло?.. - відповідає квестім.

- Ні, не зрозуміло! - заперечують йому. -Уж якщо працюєш день і ніч, так заробляй як слід! Де гроші, які ти повинен в будинок приносити?! На що ти робочий час витрачаєш?!..

- Йди он, махай серпом! - проганяє “жайворонок” “в полі” квестім, розуміючи, що пояснювати марно.

Іншими словами, за що боролися “жайворонки”, відбираючи для роботи самий кращий, найсвітліший уранішній і денний годинник (+б.и.
- деклатімная інтуїція часу, - інтуїція переваг теперішнього моменту ), найсвітліші і найтепліші “місця під сонцем” (+б.с.), найяскравіші і привабливіші фарби, найродючіші, освоєні землі (+б.с.), найпріоритетніші місця і посади в ієрархіях (+б.л.), найзахищеніші і найпереважніші етичні позиції (+б.э.), то і отримали, стикаючись з “залишковою” інтроверсией квестімов.

Деклатіми - Квестіми Знаки долі і альтернативні ніші →

В цьому таборі існував строгий порядок: пілотки і піонерські краватки відразу ж після відбою повинні були бути вивішені на спинку ліжка. Черговий вихователь перевіряв їх наявність на обході. Втрачати або ховати пілотки і краватки категорично заборонялося. Той, хто з’являвся на уранішній і вечірній лінійці без них, потрапляв в список штрафників.
І увечері, після лінійки повинен був брати участь в “ганебному ході” (ходити кругами по центральному майданчику табору), брати участь у вечірньому прибиранні табору або стояти по стійці “смирно” під укусами комарів.
Покарання для штрафників мінялися: хто - те навіть придумав примушувати їх ходити рачки в “ганебному ході” по центральному кругу, але потім вирішили, що це дуже принизливо для радянських дітей і від цієї затії відмовилися (але інші були не багатьом краще). Чи варто говорити, що ЕСИ (зважаючи на всі ці жахи) берегла свою пілотку і краватку, як зіницю ока.
Але потрібно було вивішувати їх на спинку ліжка, і вона підкорялася. Відразу ж після обходу, коштувало їй тільки заснути, її пілотка і краватка зникали чарівним чином і вже до наступного обходу не з’являлися. Хто цим займався, було неможливо зрозуміти, а ось, хто цим керував, було ясно, як день.
До кінця зміни вона не переставала потрапляти в “штрафників″, але жодного разу не дозволила собі ні приховати пілотку і краватку (тому, що - заборонено), ні стягнути чуже, виходячи на лінійку, - це їй забороняла її програма (-б.э.1). (Її святий принцип: “Не роби іншим того, чого не бажаєш для самого себе”). Промучувала так ЕСИ цілий місяць: ні вдень, ні вночі спокою не було.
На липень батьки її забрали з табору і відвезли з собою відпочивати на південь. А в серпні знову привези в той же табір, і вона знову потрапила в той же загін. Ланковому тепер уже не була, але по старій пам’яті її бойкотували і труїли не менше. А головне, ніхто не міг зрозуміти, чому вона не скаржиться, не бунтує і все терпляче виносить. Ось, яку б каверзу не придумали, все терпить.

ЕСІ - "Драйзер" - Міражні відносини ЕІЕ - ЕСИ Версія не для вразливих - Частина 1 →

І ключовим є тут РОЗДІЛЕННЯ ПОНЯТЬ ДОБРА І ЗЛА, якого так потребує Джек з огляду на те, що його власний аспект суггестії деклатімной етики відносин (+б.э.5) межі цих понять РОЗМИВАЄ: то він готовий вважати всіх своїми друзями, то - своїми ворогами, то зі всіма дружить, то зі всіма ворогує, а відрізнити одних від інших (через деклатімной схильність до узагальнень) йому буває важко.
(”Дай знати мені, де друзі, а де вороги! І від біди мене убережи!..” - з цим проханням Джек може звернутися тільки до дуалу Драйзеру з його розмежувальною етикою відносин.)

У ДРАЙЗЕРА:

“Азарт” по демонстративній сенсоріке відчуттів (-б.с.8), до якого відноситься і

• нетерплячий інтерес до нових і незвіданих відчуттів, до величезної кількості спокус, яким хочеться піддатися;
• нові пристрасті і захопленням надмірностями, перед яким неможливо встояти (“Всім це подобається, - дай - но і я спробую!”)
• нескінченна безліч “маленьких слабкостів, що зростають у великі проблеми.

Ці і багато інших “чорних безодень” можуть “відкритися” під впливом активного впроваджувального свою програму соцзаказчика або квазітождіка (свого роду “залишкові явища” цих і деяких інших інтертіпних відносин, що надають на нього розкладаючу дію).

“Азарт” по наглядовій етиці емоцій (+ч.э.7) - “розгул емоцій”, що захльостує, нестримність відчуттів, всепоглинаюча пристрасть, що граничить з безумством; гостра, пронизлива жалість і безмежне співчуття, спонукаюче до безрозсудного самопожертвування (результат взаємодії з деякими не в міру жорсткими етікамі - інтуїтамі, “побічні ефекти” міражних і споріднених ІТО, відносин зворотної ревізії і прямого соцзаказа)..



ЛІЕ - "Джек" - Реалізація лаборних блоків в дуальній діаді на прикладі діади ЛІЕ Джек - ЕСИ Драйзер →

А квестімная модель, завдяки присутньому в ній (у інформаційній моделі кожного квестіма), аспекту демократичної логіки співвідношень (-б.л.), що “вимагає справедливості”, рівняння можливостей, має рацію і сил, УТВОРИТЬ ПРОТИВАГУ І ПРОТИБОРСТВУВАТИМЕ центру” деклатімной моделі, що “здобуває, відбираючи у нього надлишки і повертаючи собі несправедливе відібране.
Таким чином силова і рангова перевага (кермо влади об’єднаною системою відносин) поперемінно переходить то до одного партнера, то до іншого, залежно від того, хто перехопить ініціативу, бажаючи відновити справедливість, надолужити або заповнити упущене.

На схемі Максим - Робеспьер, через постійне аристократичне і демократичне суперництво двох програмних логіків, що поперемінно підпорядковують собі і що перебудовують під свою схему, під зручну їм - ієрархічну або демократичну - структуру всю систему відносин в діаді, це особливо виразно видно: Максим (ЛСИ) при кожній слушній нагоді прагне встановити відносини супідрядності в системі відносин і, самовільно привласнюючи собі має рацію домінанта, перетворить її в зручну йому (і підпорядковану йому) централізовану, субордінірованную ієрархічну структуру.
Порахувавши ці перетворення несправедливими, ЛІЇ, Робеспьер починає боротися за встановлення справедливих відносин на демократичних основах і оспорює привласнені Максимом переваги, повертаючи собі втрачені права.
(Після чого, коштує йому тільки ослабити пильність, як Максим тут же, за умовчанням, починає привласнювати собі всі ті пільги, переваги і привілеї, які Робеспьер залишив без уваги, або не порахував потрібним боротися за їх справедливий розподіл.
Коли нова перевага Максима стає очевидним, Робеспьер, слідуючи вимогам своїй демократичній програмній логіці співвідношень, відновлює порушену рівновагу, відбирає у Максима надлишок пільг і зрівнює себе з ним в правах.



ЛІІ - "Робесп'єр" - Споріднені відносини ЛІЇ - ЛСИ →